Камни на дне реки (живая фотография)

Проведите курсором мышки по изображению, и по воде пойдут круги, как будто вы коснулись рукой поверхности самого настоящего водоёма.



Утащить живую фотографию в свой блог.

ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Одним з головних державних пріоритетів розвитку України визначено побудову відкритого для всіх та орієнтованого на інтереси людей інформаційне суспільство, функціонування якого забезпечується компетентними фахівцями [1]. В наш час якість підготовки майбутніх спеціалістів  все більш обумовлена вміннями й навичками застосовувати інформаційно-комунікаційні технології для отримання необхідних знань та їх вдосконалення впродовж життя. Однією з нових і перспективних форм є використання дистанційних технологій навчання. Особливо дискусійним питанням стає проблема впровадження дистанційного навчання в процес підготовки майбутніх фахівців у фармацевтичній галузі. Звідси випливає актуальність висвітлення й аналізу набутого досвіду щодо зазначеного питання на прикладі Національного фармацевтичного університету (м. Харків), що й становить тему нашої роботи.

Метою даної статті є висвітлення досвіду впровадження дистанційного навчання в процес підготовки майбутніх фахівців, зокрема фармацевтичного профілю.

Виклад основного матеріалу. Специфіка дистанційної навчання у фармацевтичній галузі постійно викликає дискусії, тому що вважається, що навчити фармацевта на відстані неможливо. Однак, з розвитком новітніх засобів інформаційних технологій все більша кількість вищих навчальних закладів використовує їх для організації навчального процесу, у тому числі і дистанційного. Наприклад, у традиційній освітній системі лабораторні роботи вимагають спеціального обладнання, макетів, імітаторів, тренажерів, хімічних реактивів тощо. Можливості дистанційної освіти істотно спрощують задачу проведення лабораторного практикуму за рахунок використання мультимедійних технологій, імітаційного моделювання тощо. Віртуальна реальність дозволяє продемонструвати студентам явища, які в звичайних умовах показати дуже складно або взагалі неможливо.

Крім того, впровадження дистанційних технологій навчання в підготовку фахівця фармацевтичного профілю дозволяє збільшити доступність освітніх послуг різним соціальним групам і категоріям населення, істотно скоротивши для студентів час пошуку і доступу до необхідної інформації, час відриву від виробництва і мінімізувавши матеріальні витрати при забезпеченні високої ефективності навчання.

Розглянемо впровадження дистанційного навчання в процес підготовки майбутніх фахівців на прикладі Національного фармацевтичного університету (НФаУ). Це – доволі складний процесу, що містить конкретні етапи, мету, завдання, результат, передбачає відповідну взаємодію викладачів і студентів та застосування потенціалу інформаційно-навчального середовища у процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі освіти.

На початковому етапі були розглянуті можливості і перспективи використання інформаційно-комунікаційних технологій для дистанційного навчання в НФаУ: доставка студентам різноформатних навчально-методичних матеріалів (текстових, аудіо, відео, мультимедійних, інтерактивних); проведення дистанційних семінарських занять у віртуальному навчальному середовищі в синхронному (on-line) та асинхронному (off-line) режимах; відпрацювання пропущених практичних занять, що не потребують складного обладнання (у формі виконання студентом додаткових завдань за темами, розміщеними у навчальному середовищі, з доставкою результатів викладачу); керованість самостійною роботою студентів; проведення тестування дистанційно для самоконтролю знань та аудиторно (в тій же оболонці) – для підсумкового контролю; отримання студентами консультацій та повідомлень від викладача; статистичний облік активності та успішності студента при навчанні тощо.

Таким чином, використання дистанційних технологій в навчальному процесі надає потенціальну можливість підвищити якість навчання за рахунок керованої, системної, регулярної самостійної роботи студентів; додатково зацікавити майбутніх студентів зручністю організації навчального процесу.

Основною метою розвитку системи дистанційного навчання в НФАУ є оновлення змісту, форм та методів навчання відповідно до сучасних потреб суспільства; підвищення якості підготовки майбутніх фахівців у фармацевтичній галузі; розширення доступу до освіти; урахування потреб і особливостей студентів. У 2007 році в НФаУ створено Центр дистанційних технологій навчання, до основних завдань якого належать:

−    участь у створенні системи дистанційного навчання в НФаУ;

−  технологічна організація та підтримка дистанційного навчального процесу з метою індивідуалізації процесу навчання студентів на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій;

−   узагальнення і впровадження сучасних технологій дистанційного навчання в процес підготовки фармацевтичних кадрів;

−    аналіз та вивчення досвіду зарубіжних вищих навчальних закладів з метою використання його у вітчизняній практиці.

Для вирішення поставлених завдань були розроблені основні концепції та програма впровадження дистанційного навчання в НФаУ.

Зусилля першого етапу були спрямовані, перш за все, на створення матеріально-технічної бази центру:

−                  налагоджено та підключено до локальної та глобальної (Інтернет) мереж навчальний сервер дистанційного навчання.

−                  на базі модульного об'єктно-орієнтованого динамічного навчального середовища Moodle (англ. Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) – вільної системи управління навчанням (LMS), що розповсюджується за ліцензією GNU GPL, створено Web-портал дистанційного навчання НФаУ, тобто програмне забезпечення, за допомогою якого в університеті функціонує дистанційне навчання як система. Організований портал в формі Web-сайту з авторизацією входа за зовнішньою базою даних. Такою базою для портала стала автоматизована система керування університетом, яка містить інформацію про вступ студентів до ВНЗ, їх відрахування, рух студентів під час навчання, навчальні плани студентів тощо, тобто інформацію, необхідну для надання доступу студентові університету до системи дистанційного навчання, закриття доступу після відрахування, підпис на дистанційні курси дисциплін згідно персональних навчальних планів тощо.

До основних функцій Web-середовища дистанційного навчання, окрім авторизації доступу, належать:

1) створення, обробка та розміщення електронних навчально-методичних матеріалів та засобів контролю у різних форматах;

2) надання різноманітних засобів комунікації між викладачем та студентом;

3) ведення протоколу зв’язку викладачів та студентів.

Наступним кроком (2010–2011 рр.) Центру дистанційних технологій навчання сумісно з Комп’ютерним центром було розширення роботи щодо інтеграції навчального середовища дистанційного навчання з інформаційною системою адміністративного керування університетом та модернізації технологічної бази дистанційного навчання, що дало змогу зняти технологічні та адміністративні обмеження з процедури реєстрації студентів та надання їм доступу до електронних навчальних матеріалів системи дистанційного навчання НФаУ.

Логіни і паролі для входа в систему дистанційного навчання отримують всі студенти університету, які можуть використовувати віртуальне навчальне середовище як підтримку своєї самостійної роботи, зокрема для:

−                  використання засобів зв’язку з викладачем для отримання консультацій;

−                  тестування для самоконтролю знань в режимі On-line;

−                  відправлення викладачу через Інтернет самостійно виконаних вправ та завдань для перевірки та оцінювання;

−                  користування електронними презентаціями лекцій, записами відеолекцій, гіпертекстовими підручниками та іншими навчально-методичними матеріалами за дисциплінами, розміщеними у навчальному середовищі.

Використання всіх цих можливостей значно покращує якість отриманих знань.

Другим етапом роботи університету щодо впровадження дистанційних технологій стало навчання викладачів роботі з дистанційними технологіями навчання в проблемній лабораторії дистанційного навчання НТУ «ХПІ» й Інституті підвищення кваліфікації спеціалістів фармації.

Одним з напрямів роботи Центру дистанційних технологій навчання є  робота щодо створення системи електронної просвіти викладачів та студентів з питань технологій дистанційного навчання. На сайті Центру розміщено інформаційні матеріали, електронна бібліотека проблемних публікацій, Інтернет-посилання на спеціалізовані сайти, дистанційні курси для викладачів. Так, Центром дистанційних технологій навчання розроблено спеціальні дистанційні курси для викладачів: «Робота з дистанційним курсом дисципліни у системі Moodle»; «Практикум для викладачів щодо створення дистанційного курсу дисципліни».

Викладачі дистанційного навчання повинні мати чіткі уявлення про взаємозв'язок і взаємозалежності технологічних компонентів, що входять до дистанційного курсу і дозволяють реалізувати та налагодити всі процедури навчання. Крім того, викладачам корисно мати чіткі уявлення щодо психологічних аспектів дистанційного навчання. Зазначені дистанційні курси дозволяють побачити їх слухачам умови, в яких здійснюється безпосередня діяльність і викладача, і студента дистанційного навчання, і сформувати уявлення про основні його елементи, які слід розвивати і підтримувати для підвищення якості освітнього процесу.

Крім того, на цьому етапі кафедри сумісно з Центром дистанційних технологій навчання створювали електронний банк навчально-методичних матеріалів, який на сьогодні містить:

−     понад 2000 тестових питань з оn-line доступом;

−  75 дистанційних курсів дисциплін, які складаються з електронних навчально-методичних комплексів дисциплін і засобів електронної комунікації. Дистанційні курси дисциплін використовуються як елементи дистанційного навчання у заочній формі та як електронна й комунікаційна підтримка самостійної роботи студентів стаціонару, спрямована на підвищення якості навчання та рівня освіти.

−   on-line банк лікарських препаратів (понад 10 тис. лікарських форм);

−   понад 650 електронних слайд-лекцій;

−   15 аудіографічних лекцій. Основою аудіографічних лекцій є слайди презентацій із голосовим супроводом викладача. Лекції в такій формі легко надаються студентам засобами Інтернет.

−  Розпочато формування навчального відеоканалу університету з використанням спеціалізованих Інтернет відеосерверів, що надає змогу організувати доступ до відеоматеріалів оптимальним чином щодо складових вартість-якість-швидкість.

Отже, на сьогодні можна вважати завершеним етап впровадження асинхронних технологій в процес навчання.

НФаУ знаходиться на початку третього етапу, який має стати впровадженням синхронних технологій навчання. Найближчим часом планується створення в НФаУ відеостудії для проведення на регулярній основі вебінарів, on-line трансляцій в Інтернет відеолекцій, аудіографічних лекцій, проведення відео- та Web-конференцій.
Основним стратегічним напрямком розвитку дистанційного навчання в НФаУ є створення повноцінної системи дистанційного навчання за участю всіх структурних підрозділів. Подальшими  напрями роботи ЦДТН є пошук і відпрацювання нових ефективних технологій дистанційного навчання з метою привабливості дистанційного навчання для студентів; взаємодія з кафедрами профільних ВНЗ для вибору шляху оптимального технологічного розвитку; вивчення практичного українського та зарубіжного досвіду з дистанційного навчання; продовження роботи зі створення нових дистанційних курсів навчальних дисциплін та вдосконалення існуючих; створення відеостудії для вебінарів, трансляцій відеолекцій, аудіографічних лекцій, проведення Web-конференцій; використання сервісів Інтернет у системі дистанційного навчання НФаУ.

Таким чином, проблема організації дистанційного навчання багатопланова, надзвичайно складна і не вичерпується позначеними вище питаннями. Зокрема, окремою проблемою виділяють інфраструктуру інформаційного забезпечення студента, для вирішення якої необхідно враховувати: оптимальність розташування навчальної інформації, структуру і композиції самого навчального матеріалу, найбільш оптимальні форми зворотного зв'язку при дистанційному навчанні. Важливе питання умов доступу до певних курсів або їх модулів, розміщених на різних серверах, доцільність розміщення різних видів навчальної інформації на сторінках Web, технічні, педагогічні, економічні питання. Всі вони повинні в кожному конкретному випадку вирішуватися у відповідності з конкретними умовами технологій ДН, особливостей групи учнів, специфіки конкретного курсу і мети навчання.

Слід відмітити, що розв’язанню деяких зазначених проблемних питань сприяв Відкритий дистанційний курс «Дистанційна освіта: від А до Я» (http://elaz.wikispaces.com/). Так, корисними були розгляд моделей, систем і стандартів дистанційного навчання, вивчення нових дистанційних технологій, можливостей їх практичного застосування в освіті; ознайомлення з досвідом фахівців у сфері дистанційної освіти, його застосування в роботі ЦДТН НФаУ. Результатом навчання у даному курсі стало розширення кругозору в області дистанційної освіти; ознайомлення з новими напрямками сучасної педагогіки (нетагогіка, різоматичне навчання, смарт навчання тощо), актуальними тенденціями дистанційної освіти; вивчення нових дистанційних технологій, можливостей їх практичного застосування в освіті; ознайомлення зі світовим досвідом фахівців у галузі сфері ДО; його застосування на практиці в конкретному ВНЗ; теоретичне вивчення та практичне застосування нових інструментів роботи в Інтернет (Twitter, Wiki, DIIGO, Googledocs, Blogger, iGoogle, ning, MindMap тощо); вдосконалення власної компетентності самоосвіти; встановлення професійних зв'язків.

Висновки і перспективи подальших досліджень. На підставі висвітлення роботи Центру дистанційних технологій навчання НФаУ здійснено аналіз досвіду поступового впровадження дистанційного навчання в процес підготовки фахівців фармацевтичного профілю, намічено напрями його подальшого розвитку. 

Проведене дослідження не вичерпує зазначену проблему. Інтернет надає багато різноманітних сервісів, які мають широкі і різноманітні можливості для використання їх у процесі дистанційного навчання. Вони можуть служити як основними, так і додатковими засобами для досягнення студентом навчальних цілей за умови доцільного та системного їх використання відповідно до технічних можливостей студентів. Перспективним напрямом подальших наукових досліджень вбачається опис та програмна реалізація інтеграції сервісів Інтернету із системою дистанційного навчання вищого навчального закладу.

ЛІТЕРАТУРА

1.           Закон України „Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 12, ст.102. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=537-16 – Назва з екрану.

Проблема формування компетентності самоосвіти сучасного випускника ВНЗ

В умовах динамічних змін, що відбуваються в науці, техніці і технологіях, одним з найважливіших показників якості фахової підготовки сучасного випускника вищого навчального закладу є рівень сформованості його здатності й готовності до неперервного професійного самовдосконалення шляхом самоосвіти. Найбільшою мірою це стосується випускників педагогічних спеціальностей, оскільки професійна спроможність учителя, його авторитет і результативність освітньої діяльності безпосередньо залежать від уміння самостійно й систематично розширювати власний кругозір у вибраній предметній галузі, оволодівати інноваційними методами і технологіями навчання, опановувати новітній професійний інструментарій. 

Виникла нагальна соціальна потреба в підготовці майбутніх педагогів, здатних до самостійного професійного вдосконалення. Постає актуальна проблема у ракурсі дистанційної освіти - обґрунтування і розробка технології формування компетентності самоосвіти у студентів вищих педагогічних навчальних закладів, яка має спиратися на інтенсивне використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій і ресурсів інформаційно-навчального середовища, реалізованого у навчальному закладі.

Проба пера

Здравствуйте! Доброго времени суток!